Моя зломлена Маріко

Початок дуже драйвовий і прям-таки затягує у переживання гг, та й сама тема здалась доволі цікавою. Далі фокус зміщується на купу флешбеків із подругу, що через невелику довжину манґи зовсім не працює. Усе обмежується прямолінійною констатацією фактів, через що це виглядає радше як травма-дампінґ для викручування емоцій. Фінал також незадовільний — купа збігів, які буцімто все вирішують.

Малюнок класний: ніби неохайний, але експресивний, добре працює як у комедійних, так і в драматичних сценах, чого не можна сказати про синергію самих сцени — жарти часом не дають прорефлексувати серйозні моменти.

Як на мене, усе ж варто було сфокусуватись на гг або зробити манґу довшою перетворивши історію на повноцінний «роудмуві» з різними локаціями і персонажами. Бо в результаті що тема скорботи, що аб'юзу — залишились нерозкритими.

Також у виданні від Nasha idea, у кінці манґи, є ваншот, який узагалі не підходить до основної історії. Зрозуміло чому він там є, але все одно хочеться спитати: нащо?