Такімото Кьоко

Вік: 17–18 років
Стать: жіноча
День народження: невідомо
Колір волосся: темно-каштановий, короткий (після подій — трохи довший)
Колір очей: червонувато-карі
Посада: учениця старшої школи
Належить до: шкільний клас
Місце проживання: Японія, живе з родиною
Спеціалізація: захисна поведінка щодо близьких, соціальна інтуїція, конфліктна комунікація (до розвитку персонажа)

Такімото Кьоко — одна з ключових другорядних героїнь історії «Хочу з’їсти твою підшлункову» та найкраща подруга Сакури. Вона відіграє важливу роль у соціальному оточенні Сакури та є однією з небагатьох людей, які щиро піклуються про неї.

Зовні Кьоко має коротке каштанове волосся до шиї, з нерівним чубчиком і пасмами, що обрамляють обличчя. Її очі вузькі, червонувато-карі, а під лівим оком є невелика родимка, яка додає їй впізнаваності. Після смерті Сакури її волосся помітно відростає, що також символічно підкреслює зміну її стану.

За характером Кьоко спочатку здається холодною, різкою і навіть агресивною. Вона дуже недовірлива до людей, особливо до Харукі, з яким вона має напружені стосунки через його близькість до Сакури. Вона неодноразово намагається віддалити Сакуру від нього, діючи імпульсивно і захисно.

Однак під цією жорсткою зовнішністю ховається дуже турботлива і віддана людина. Її агресивність є радше формою захисту близьких, ніж справжньою злістю. Найкраще це видно в її ставленні до Сакури — вона щиро її любить і боїться її втратити, хоча не завжди вміє це правильно висловити.

Після смерті Сакури характер Кьоко поступово змінюється. Вона стає більш м’якою і відкритою, особливо у стосунках із Харукі. З часом вони навіть налагоджують дружній зв’язок, разом відвідують могилу Сакури та поступово приймають спільну втрату.

Її стосунки з Іссеєм спочатку виглядають як конфліктні, але з часом натякається, що між ними виникає романтичний зв’язок, який у подальших матеріалах розвивається у сімейне життя.

Кьоко — це персонаж про гордість, втрату і дорослішання через біль. Вона починає як “колюча” захисниця, але поступово перетворюється на людину, яка вчиться приймати інших і жити далі після втрати найважливішої людини у своєму житті.