Добраніч, Пунпуне

Зустрічайте — Пунпун Пун’яма! Він звичайний малий, який любить шоколадні торти. Він хоче отримати Нобелівську премію та врятувати світ. Він хоче взаємності від дівчини, в яку до нестями закоханий. Він хоче забав із друзями та розкрити злочин. Усе це він хоче, проте що з цього матиме?.. Це історія про те, як приймати та змінювати важку реальність у не досить простому оточенні. Про пошуки себе в цьому бездушному, незбагненному світі. Про питання, на які кожен із нас хотів би знати відповідь. І про те, як під впливом травматичних переживань, дитина поступово перестає бути дитиною…

Абсолютно посередній учень середньої школи Пунпун Онодера, який страждає від нероздільного кохання до Айко Танаки, укладає парі із зіркою з секції бадмінтону, старшокласником Яґучі. Хлопчині доводиться досліджувати нелегкі аспекти життя та намагатися зрозуміти своє місце в цьому світі. У цей час його дядько Юічі відкриває таємницю свого минулого дівчині з кав’ярні — Мідорі Окума. Чи існує шанс на спасіння? Чи вдасться зробити правильний вибір?

Пунпун тепер старшокласник. Йому пощастило вступити до найпрестижнішої школи містечка, та замість радості він чомусь відчуває лише порожнечу. Можливо, у Землю вріжеться метеорит і все тут знищить? Хлопець дорослішає, а разом із ним «дорослішають» і його проблеми. Не завжди вдається плисти за течією, інколи життя приносить неочікувані сюрпризи!.. На Пунпуна чекає переїзд, родинні перипетії, адаптація в новій школі та, нарешті, побачення із однокласницею Каніе, на яке наш хлопчак покладає чималенькі надії. Але… Який же йому обрати шлях у житті далі? А може, Пунпун насправді досить ница людина, в якої немає ані крихти моралі?!

Відколи Пунпун вирішив з’їхати від дядька, на його плечі звалилося значно більше проблем. Орендуючи маленьку квартиру з гамірними сусідами, гнучи спину на жалюгідних підробітках, одноманітно проводячи день за днем, він потроху втрачає сенс життя, а разом із ним — здоровий глузд. Друзів у Пунпуна немає, від контакту з батьком — користі нуль… Залишається лише лежати на підлозі з одним-єдиним бажанням — не прокинутися завтра. Загнутись у такому антуражі — справа часу. Але хтозна, може, Пунпуну вдасться повернути надію, зустрівшись із особливою людиною?