АН НА РА СУ МА НА РА

У дитинстві Юн А мріяла стати чарівницею. Але в реальності вона просто старшокласниця, яка не може дозволити собі навіть нові шкарпетки. Познайомившись на карнавалі з таємничим фокусником, вона вирішує йти за своєю мрією

Мене звуть Ян Айкращий

І я в усьому найкращий — таких, як я, одиниці на сотню

Я народився й ріс у заможній турботливій родині, а ще я — красунчик, тож не дивно, що всі мені заздрять

Я біжу без упину вперед — до світлого майбутнього

Однак нещодавно я зустрів у парку атракціонів фокусника. “Такий старий, а займається бозна-чим… Така вбогість! Як він заробляє на життя? Він лише марнує свій час”, — думав я, однак…

Кожен його жест, порух, вираз обличчя, слово не йдуть із голови

Невже фокусник — настільки жалюгідна професія? Якщо замислитися, бути фокусником — нічим не гірше, ніж бути суддею, прокурором чи адвокатом

Хіба ні? Чи це в мене проблеми з головою?

Цікаво…

Відколи справжні чаклуни один за одним зникли з лиця землі?
Яким я хотів бути, коли виросту?

Що означає бути “правильним” дорослим?

Бути таким, яким тебе хоче бачити суспільство?

А яким воно хоче тебе бачити?

Якщо підлаштуєшся під соціум, чи станеш зрештою щасливим?

Хтозна. Тут і зараз я хочу бігти квітучим полем
Колись — невідомо коли — у світі не стало місця для магів

У світі не стало місця для магії