Проєкт “Цуґумі”

Леон — елітний європейський солдат, який зовсім не хоче вирушати у ризиковану експедицію, але мусить, щоб відбілити репутацію після несправедливого звинувачення.

Кому взагалі може закортіти їхати в Японію — країну, залишену всім і всіма. Зруйновану і винищену. Та, подейкують, дещо там залишилося. І це дещо — завдання Леона. Він і його товариші мають знайти та відновити таємну зброю, яку розробляли для проєкту Цуґумі. Зброю, руйнівний потенціал якої мав затьмарити все, що існувало до нього. Зброю, через яку всі Японські острови всипали дощем з атомних бомб, лиш би зупинити розробку проєкту. Це було більше двох століть тому. Що там могло залишитися?

Десантування йде не за планом, літак розбивається, і Леон опиняється в Токійській затоці зовсім сам. Знесилений солдат сподівається на сякий-такий захист протирадіаційного костюма і страждає від голоду.

Але що ж це? Здається, тут і близько не так безлюдно, як всі говорять…

Досвідченого військового Леона за сфабрикованим звинуваченням виряджають у самогубчу місію — до знищеної ядерною зброєю Японії, островів відчуження, де вже 200 років ніхто не живе. Леон має знайти зброю, яку там розробляли, — настільки потужну, щоб стати приводом для нещадної бомбової зливи.

От тільки ті острови не безлюдні. Там є мешканці. Можливо, людьми їх не назвеш, радше гібридними істотами, але з такими тим паче треба бути обережним. Леон швидко розуміє, що більшість із них розірвуть його на шматки за зручної нагоди… і він, можливо, вже ніколи не побачить дружину й сина.

Кожен новий день дослідження руїн Токіо відкриває Леонові нових істот, які оселилися на уламках технологічної цивілізації. Зараз йому понад усе треба залишатися пильним.

Але, здається, не всі тут до нього ворожі. Наприклад, маленька дівчинка Цуґумі й колишній шпигун Дуду, який опинився тут зі схожою місією… Вони нібито готові допомогти Леону. Але чи можна їм вірити?

Леонові та Дуду вдалося дістатися до національних архівів — їхньої найголовнішої мети на цьому етапі. Пошуки виявилися успішними, проте понівечений труп вказує на те, що місцевість не така вже й безлюдна, як здавалося… І це правда, адже небезпека нападу не за горами. Втручання Цуґумі рятує обох чоловіків від жахливої смерті…

Тепер вони знають, куди їм прямувати далі — на острів Садо, на північ від Токіо. Шлях не близький. І, схоже, у дівчинки з пташиними ніжками з цим місцем пов’язані вельми травматичні спогади.

Невже настав час прощатися?

Щойно Леон і Дуду вирушили до Садо, як раптом незнайомець у пташиній масці влаштував їм засідку.  Цуґумі разом із псевдотигром Торою врятували їхню місію від провалу. Врешті, ніхто крім неї не встежить за двома людьми… І не пильнуватиме за підозрілою новенькою в команді. Усе-таки, Сатаке може мати свої приховані мотиви.

Компанія мандрівників продовжує свій шлях, який згодом приводить їх до Ікахо — містечка окремої цивілізації в самому серці глушини.  Продовольчі крамнички, жваві вулиці, на яких вирує життя, — здається, звичайне місто без жодних загроз. Однак варто дізнатися про його кровожерливі закони, як ця ідилічна картинка одразу розсипається. Місцеві ніби схиблені на силі та випробуваннях, і готові покарати навіть дітей  за порушення правил. Леону та Дуду довелося відчути їхню жорстокість на власних шкурах, опинившись на бійцівській арені. Можливо, їм удасться показати мешканцям інший шлях розв’язання проблем… Або доведеться грати за їхніми правилами. 

Леон із командою ледве пережили брутальне возз’єднання Сатаке із сестричкою, як на шляху з’явилися ще небезпечніші пригоди.

Мандрівка до Садо продовжується, але тепер на шляху до місця призначення героїв лежить море. Перепливти його з крихким човном та без весел ще те випробування. Особливо коли один із пасажирів — псевдотигр. Але попри всі проблеми і чудесне уникнення кораблетрощі, їм вдалося дістатись якогось острова.

Пуста берегова лінія… Поблизу ані душі… Він здавався безлюдним, поки раптом хто-зна звідки не з’явився пернатий вартовий. Виявляється, між морем та Садо лежить ще одне поселення. 

Що чекає на команду цього разу? Може, після цих пригод події в Ікахо здаватимуться дитячими забавками?..

Перепливши море й нарешті ступивши на острів Садо, Леон і його команда опиняються перед новими відкриттями.

По-перше, тутешня раса, що зветься народом Неба, має близьку спорідненість із самою Цуґумі. По-друге, на всі найскладніші питання героїв про проєкт Торацуґумі та його загадкове минуле може відповісти закинута лабораторія в забороненій зоні. Здавалося, місія іноземців поступово добігає кінця… Але крім довгоочікуваних відповідей, острів дав їм ще чимало нових клопотів.

Варто було Леону та Дуду зайти оглядати закинуту будівлю в пошуках записів про радіацію, як їх там зустріло військо Омоікане. Цей таємничий рід тримає в страху та люті кілька поколінь сімейного дерева Цуґумі. І якщо Омоікане прагне винищити їх усіх, то на герої разом із Цуґумі не стануть винятком.

Жодних даних про катастрофу, ніяких потенційних ліків від випромінювання… Невже команда загине прямо тут, не виконавши головної мети цієї місії?

Леон і Дуду пожертвували здоров’ям і ледь не віддали життя, щоб виконати свою місію. Щодня вони відчувають, як їхні тіла невпинно модифікуються під дією радіації та експериментальних ліків. Проте за цей час найманці настільки прив’язалися до Цуґумі, що вагаються завершувати завдання.

Леон вимушений зробити важкий вибір: довести місію до кінця та передати Цуґумі французькій армії або вперше від моменту прибуття робити все заради себе та Цуґумі. Проте так він пожертвує шансом на зустріч із коханою Марі.