Формоза: хроніки чаювання

У часи, коли на Формозі чай вулон ще не мав назви, кожен великий Цінський порт заповнювали тисячі вітрильників. По вінця навантажені товарами, вони відпливали за вітром, поверталися до Британії, а тоді їхній товар подорожував усією Європою. Серед найважливіших товарів везли чай – напій, що за популярністю поступався тільки воді.

1865 рік, Тайвань. У відкритий лише кілька років порт Даньшвей стікаються торгові судна й іноземних компаній стає все більше й більше. Це – нова Батьківщина для емігрантів, вільна земля, сповнена шансів та ризиків, і просто рай для шукачів пригод.

Джон Додд – авантюрист і бізнесмен із Шотландії і Лі Чвеньшен – розумний і досвідчений компрадор із Сяменя, що прибув до Тайваню в пошуках нових можливостей.

Ці дві повні протилежності зустрічаються на Формозі для тісної співпраці, виходу на американський ринок, що саме бурхливо розвивається, і ставлять на карту свою мрію – новий продукт: тайванський вулон.

У лоні гірської природи, де лежить форт Цюаньшань, основним заняттям селян є чайна справа. Географічний клімат цієї місцевості найбільше годиться для вирощування чаю найвищої якості. В розквіт доби чайної справи тут звідусіль було чутно хрускіт чайного листя, а кожен двір світився життям. Та з часом розквіт чайної епохи занепав...

Нове покоління місцевих фермерів — Юаньцін та Юаньхао — вирішили співпрацювати з іноземною компанією аби відродити старі добрі часи. Виклики, що спіткають це партнерство — вирощування й покращення нових чайних сортів, а разом із тим — виникнення нових суперечок між Доддом і Лі Чвеньшенем.

Пройшовши стародавньою чайною дорогою через Цюаньшань, минувши вантажні чайні ящики на ринку Дадаочен, піднявшись урешті на швидкісний вітрильник у порту Даньшвей... як тайванський вулон вирушить у світ?

Численні перипетії не завадили пану Додду і Чвеньшену переконати селян Цюаньшаню вирощувати новий чай! Однак усі знають: щойно свіже чайне листя стає грубим чаєм, той потрібно негайно везти до Сяменської фабрики, де його оброблять та запакують, — лише так компанія може гарантувати найвищу якість чаю. Інакше про експорт за кордон годі й думати! Зіткнувшись із труднощами на переправі, з транспортуванням та невизначеністю, пан Додд висуває ідею побудувати чайну фабрику в Мендзя... Чи прийме її розважливий Чвеньшен?

Бо ж торгівля в Мендзя можлива завдяки зв'язкам з найвпливовішими кланами, зокрема з родиною Хван. Однак.. Старше покоління тримається за давню владу й відштовхує іноземних купців, тоді як молоде обживає новий чайний район. І хоча місцеві жителі підтримують нову компанію, спроба створити фабрики в орендованих приміщеннях спричиняє спершу кривавий інцидент, а тоді — міжнародний конфлікт...

Лише зрозумівши, що є найважливішим, можна зробити правильний вибір,— так починається новий розділ історії вулону з Формози. Вітер з ароматом тайванського чаю здіймається знову, несучи світові терпкі пахощі!