У цьому куточку світу

Події манґи переносять нас у Хірошіму 1940-х років, де ми зустрічаємо замріяну та художньо обдаровану дівчину Судзу Урано і проходимо разом із нею шлях дорослішання у тіні найбільшої катастрофи людства.

В процесі створення цього шедевру авторка Фумійо Коно глибоко досліджувала цей складний період японської історії. Тут поєднані гарний малюнок, історичні деталі, справжня драма і почуття гумору. Це історія про мистецтво жити у складних обставинах, яка точно не лишить вас байдужими. Японія.

1940-ві роки. Молода дівчина Судзу з префектури Хірошіма після одруження переїжджає до свого чоловіка у портове місто Куре будувати нове життя у чужому домі. Поряд зі звичними викликами подружнього життя, вона зіштовхується з суворими реаліями війни, які поступово знищують усе, що колись здавалося звичним і спокійним. Та Судзу не звикати до важкої щоденної праці, а хист до малювання стає розрадою у найтяжчі часи і допомагає знайти творчий підхід до будь-якої справи. Але чи можна зберегти світло у серці, коли світ охоплений ядерним хаосом?

Незабаром рік відтоді, як Судзу заміжня за Шюсаку, а в неї накопичилось так багато питань! Чи дійсно чоловік обрав її серцем, чи насправді досі кохає іншу? Як воно – мати єдину подругу, з якою так важко побачитися? Як зрозуміти власні почуття, коли вона сама змалечку мусила тільки коритися обставинам? Чи тут її місце взагалі?

А з наближенням 1945 року прифронтове місто Куре бомблять дедалі частіше, і так само часто Судзу почувається зайвою та безсилою. Часом здається, що всім було б легше, якби вона повернулася в рідну Хірошіму, до батьків та сестрички... а наступної миті Судзу розривається між почуттям обов’язку і надією, що все-таки їй вдається ладнати з людьми навколо себе.

Та тут війна вносить власні невідворотні корективи: щось спотворює, щось відбирає назавжди, але водночас серед гуркоту війни виразніше чуєш власне серце, що вже давно зробило свій вибір. На уламках колишнього життя і колишньої себе Судзу починає обережно вимальовувати новий куточок світу, де хоч і нема справедливості, зате дуже багато любові.